Автор Тема: УВП - направление селекционной работы  (Прочитано 11109 раз)

Оффлайн Ирина Ткачева

Напрямки племінної роботи з українською верховою породою.
Із 15 порід коней, яких розводять в Україні, найбільшу цінність становить українська верхова, перш за все, як спортивна, а точніше, як універсальна, цілком придатна до використання не тільки у кінному спорті, але і у багатьох інших галузях господарства. У структурі племінного поголів'я українська верхова порода займає 36,2%.  Із 93 суб’єктів племінної справи в конярстві 31 господарство (у тому числі 8 кінних заводів та 23 племінних репродуктори) займаються розведенням української верхової породи и зобов’язуються забезпечити її збереження та подальше удосконалення.
Як показали наукові дослідження, що проведені на основі даних про племінну цінність, коні української верхової породи мають достатньо високий генетичний потенціал, особливо та їх частина, яка утримується в кінних заводах.
Фахівці кінних заводів разом з науковцями Науково-селекційного центру з конярства (ІТ НААН), при підтримці галузі державою, повинні забезпечити високий рівень подальшої селекційно-племінної роботи по збереженню породи та виведенню її на міжнародний рівень, на якому вона була багато років до і після її затвердження як селекційного досягнення (1990 р.). Селекційний матеріал, як показала його оцінка, дійсно дозволяє зберегти і удосконалити породу, шляхом об’єднання роботи усіх суб’єктів племінної справи на основі єдиної системи наукових інвестиційних селекційних програм з певним зазначенням пріоритетів, накопиченням наукових розробок і можливих державних замовлень.
Для успішної роботи у вказаному напрямку необхідно виконати наступні завдання:
- Забезпечити координацію господарської діяльності суб’єктів племінної справи, які виявили бажання розводити коней української верхової породи спортивного призначення і зареєстровані наказом Мінагрополітики.
- Організувати подальше виявлення поголів’я коней української верхової породи в господарствах України та встановити їх племінну цінність, проводити поголовне бонітування і вести належний племінний облік з використанням комп’ютерної  техніки.
- Поновити роботу іподромів в Україні, забезпечити їх відповідним обладнанням для випробувань коней з використанням тоталізатору.
- Продовжити розробку і видання селекційних програм роботи з породою, Державних книг племінних коней, каталогів, форм племінного обліку та інших матеріалів, необхідних для ведення роботи у галузі.
- Забезпечити підготовку та перепідготовку фахівців з конярства: тренерів, жокеїв, майстрів спорту, кузнеців-ковалів та ін.
- Організовувати виводки коней і виставки, поновити щорічні аукціони з реалізації коней. Запровадити проведення Всеукраїнського та регіональних аукціонів та інтернет-аукціонів коней із запрошенням іноземних асоціацій та громадян, зацікавлених у придбанні вітчизняної продукції конярства.
Що стосується державної дотації галузі конярства, то головними показниками об’єму фінансування повинні бути: племінна цінність поголів’я коней в господарстві, їх походження, роботоздатність, рівень відтворення і активна участь суб’єкта  в спортивних змаганнях.
Селекційно-племінну роботу з кіньми української верхової породи направити на її збереження, суттєве покращення роботоздатності у класичних видах кінного спорту і забезпечення участі українських коней в міжнародних змаганнях в усіх видах спорту, а також в Олімпійських іграх. У селекційну програму необхідно включити всі суб’єкти  племінної справи і об’єднати  їх діяльність в єдиному напряму.
Основним методом розведення коней залишається чистопорідне за генеалогічними лініями і генетичними комплексами, які закладені в породі ще на початку її створення, що дозволяє збільшити чисельність чистопорідного поголів’я  коней.
Щорічно проводиться оцінка жеребців-плідників за якістю нащадків. Для більш вірогідної оцінки необхідно максимально випробовувати молодняк усіх вікових груп у заводських, міжзаводських та всеукраїнських випробуваннях спортивного молодняку. 
Використання жеребців вихідних порід, а також інших порід зарубіжного походження, допускається лише з урахуванням висновків державної атестаційної комісії.
Чистопорідних жеребців-плідників української верхової породи, які оцінені за якістю нащадків найбільш високими балами, використовувати на максимальній кількості маток. Суб’єкти племінної справи повинні розробляти план використання жеребців-плідників до початку парувальної кампанії, з урахуванням проведення її в установлений термін і отримати вихід лошат на 100 маток на рівні 75%. Це дасть можливість покращити і розширити племінне ядро породи до 800-900 голів конематок з високими племінними якостями, що є мінімальною вимогою для підтримання породи у стані активної репродукції.
Кращі господарства (за якістю поголів’я, кадровим забезпеченням, рівнем ведення галузі) включити до переліку генофондних господарств (генофонд не ядро), що фінансуватимуться за програмою збереження генетичних ресурсів. Генофондні господарства визначати як базові господарства з реалізації селекційних програм у породі та випробування наукових досягнень.
Створити державний кріобанк сперми кращих жеребців-плідників.
Напівкровне поголів’я маток довести до чистопорідного за рахунок використання чистопородних українських жеребців. Дочок жеребців західноєвропейських порід, що введені у племінний склад використовувати у підборах з чистопорідними жеребцями української верхової породи. Таким чином, необхідно здійснювати подальшу консолідацію породи, залучивши до цього всі суб’єкти племінної справи.
Найбільш важливим завданням є виведення української верхової породи за якістю коней на міжнародний рівень і забезпечення високої її конкурентоспроможності. Це можливо тільки при високому рівні технології утримання, вирощування і випробування коней. З цією метою розробляються державні стандарти племінної продукції коней,  враховуючи вимоги до племінних та спортивних коней міжнародного значення і забезпечення необхідного експорту.
Важливо визначити кінноспортивні школи, трендепо і бази з високими спортивними досягненнями і розробити з їх участю систему спортивної підготовки коней української верхової породи з можливістю використання кращих за спортивними якостями жеребців і кобил у селекційній практиці. Федерації кінного спорту України вирішити питання повноцінної участі вітчизняних спортсменів на конях вітчизняної селекції у кінноспортивних змаганнях усіх рівнів.
Рентабельність конярства, особливо спортивного, буде залежати у першу чергу від інтенсивності розвитку інфраструктури областей України, в якій значну позицію будуть займати спорт, дозвілля і оздоровлення людини. За умови розвитку перспективних сфер коневикорстання, поголів’я коней у господарствах усіх категорій почне нарощуватись і якісно вдосконалюватись, з цього вже вбачається і перспектива збагачення генетичного різноманіття галузі.
В умовах масштабної капіталізації іноді важко визначити цінність деяких видів тварин як об’єктів матеріальних вкладень, бо існують більш вагомі аргументи оцінки, а саме - соціальна і культурна значущість. Адже втрата будь-якого виду тварин, породи, типу, лінії спричиняє збіднення загального генофонду тварин, звужує генетичну мінливість і зменшує можливості його подальшого ефективного використання для потреб людини.

Оффлайн Agronom

Re: УВП - направление селекционной работы
« Ответ #1 : Апрель 17, 2012, 10:35:32 am »
Наверное интересная статья ???
Эх, королевство маловато, развернуться негде!

Оффлайн Ирина Ткачева

Re: УВП - направление селекционной работы
« Ответ #2 : Апрель 17, 2012, 01:01:23 pm »
По свободе переведу на русский.

Оффлайн Agronom

Re: УВП - направление селекционной работы
« Ответ #3 : Апрель 17, 2012, 01:19:28 pm »
Спасибо большое! Много у вас материалов интересных публикуется, но на украинском читать сложновато :(
Эх, королевство маловато, развернуться негде!

Оффлайн Status

Re: УВП - направление селекционной работы
« Ответ #4 : Апрель 17, 2012, 09:24:47 pm »
Гугл рулит!  8)

Направления племенной работы с украинской верховой породой.
Из 15 пород лошадей, которых разводят в Украине, наибольшую ценность представляет украинская верховая, прежде всего, как спортивная, а точнее, как универсальная, вполне пригодна к использованию не только в конном спорте, но и во многих других отраслях хозяйства. В структуре племенного поголовья украинская верховая порода занимает 36,2%. Из 93 субъектов племенного дела в коневодстве 31 хозяйство (в том числе 8 конных заводов и 23 племенных репродуктора) занимаются разведением украинской верховой породы и обязуются обеспечить ее сохранность и дальнейшее совершенствование.
Как показали научные исследования, проведенные на основе данных о племенной ценности, лошади украинской верховой породы имеют достаточно высокий генетический потенциал, особенно та их часть, которая содержится в конных заводах.
Специалисты конных заводов вместе с учеными Научно-селекционного центра по коневодству (ИТ НААН), при поддержке отрасли государством, должны обеспечить высокий уровень дальнейшей селекционно-племенной работы по сохранению породы и выводу ее на международный уровень, на котором она была много лет до и после ее утверждение как селекционного достижения (1990 г.). Селекционный материал, как показала его оценка, действительно позволяет сохранить и усовершенствовать породу, путем объединения работы всех субъектов племенного дела на основе единой системы научных инвестиционных селекционных программ с определенным указанием приоритетов, накоплением научных разработок и возможных государственных заказов.
Для успешной работы в указанном направлении необходимо выполнить следующие задачи:
- Обеспечить координацию хозяйственной деятельности субъектов племенного дела, которые изъявили желание разводить лошадей украинской верховой породы спортивного назначения и зарегистрированы приказом Минагрополитики.
- Организовать дальнейшее выявление поголовья лошадей украинской верховой породы в хозяйствах Украины и установить их племенной ценности, проводить поголовное бонитировки и вести надлежащую племенной учет с использованием компьютерной техники.
- Восстановить работу ипподромов в Украине, обеспечить их соответствующим оборудованием для испытаний лошадей с использованием тотализатора.
- Продолжить разработку и издание селекционных программ работы с породой, государственных книг племенных лошадей, каталогов, форм племенного учета и других материалов, необходимых для ведения работы в отрасли.
- Обеспечить подготовку и переподготовку специалистов по коневодству: тренеров, жокеев, мастеров спорта, кузнец-кузнецов и др..
- Организовывать выводки лошадей и выставки, восстановить ежегодные аукционы по реализации лошадей. Ввести проведение Всеукраинского и региональных аукционов и интернет-аукционов лошадей с приглашением иностранных ассоциаций и граждан, заинтересованных в приобретении отечественной продукции коневодства.
Что касается государственной дотации отрасли коневодства, то главными показателями объема финансирования должны быть: племенная ценность поголовья лошадей в хозяйстве, их происхождение, работоспособность, уровень воспроизводства и активное участие субъекта в спортивных соревнованиях.
Селекционно-племенную работу с лошадьми украинской верховой породы направить на ее сохранение, существенное улучшение работоспособности в классических видах конного спорта и обеспечения участия украинских лошадей в международных соревнованиях во всех видах спорта, а также в Олимпийских играх. В селекционную программу необходимо включить все субъекты племенного дела и объединить их деятельности в едином направлении.
Основным методом разведения лошадей остается чистопородное за генеалогическими линиями и генетическими комплексами, которые заложены в породе еще в начале ее создания, что позволяет увеличить численность чистопородного поголовья лошадей.
Ежегодно проводится оценка жеребцов-производителей по качеству потомства. Для более достоверной оценки необходимо максимально испытывать молодняк всех возрастных групп в заводских, межзаводской и всеукраинских испытаниях спортивного молодняка.
Использование жеребцов исходных пород, а также других пород иностранного происхождения, допускается с учетом заключений государственной аттестационной комиссии.
Чистопородных жеребцов-производителей украинской верховой породы, которые оценены по качеству потомства наиболее высокими баллами, использовать на максимальном количестве маток. Субъекты племенного дела должны разрабатывать план использования жеребцов-производителей до начала случной кампании, с учетом проведения ее в установленный срок и получить выход жеребят на 100 маток на уровне 75%. Это даст возможность улучшить и расширить племенное ядро ​​породы до 800-900 голов конематок с высокими племенными качествами, что является минимальным требованием для поддержания породы в состоянии активной репродукции.
Лучшие хозяйства (по качеству поголовья, кадровым обеспечением, уровнем ведения отрасли) включить в перечень генофондных хозяйств (генофонд не ядро), которые будут финансироваться по программе сохранения генетических ресурсов. Генофондных хозяйства определять как базовые хозяйства по реализации селекционных программ в породе и испытания научных достижений.
Создать государственный криобанк спермы лучших жеребцов-производителей.
Полукровное поголовье маток довести до чистопородного за счет использования чистопородных украинской жеребцов. Дочерей жеребцов западноевропейских пород введеных в племенной состав использовать в кодборах с чистопородными жеребцами украинской верховой породы. Таким образом, необходимо осуществлять дальнейшую консолидацию породы, привлекая к этому все субъекты племенного дела.
Наиболее важной задачей является выведение украинской верховой породы по качеству лошадей на международный уровень и обеспечения высокой ее конкурентоспособности. Это возможно только при высоком уровне технологии содержания, выращивания и испытания лошадей. С этой целью разрабатываются государственные стандарты племенной продукции лошадей, учитывая требования к племенных и спортивных лошадей международного значения и обеспечения необходимого экспорта.
Важно определить конноспортивные школы, трендепо и базы с высокими спортивными достижениями и разработать с их участием систему спортивной подготовки лошадей украинской верховой породы с возможностью использования лучших по спортивным качествам жеребцов и кобыл в селекционной практике. Федерации конного спорта Украины решить вопрос полноценного участия отечественных спортсменов на лошадях отечественной селекции в конноспортивных соревнованиях всех уровней.
Рентабельность коневодства, особенно спортивного, будет зависеть в первую очередь от интенсивности развития инфраструктуры областей Украины, в которой значительную позицию будут занимать спорт, досуг и человека. При развитии перспективных сфер коневикорстання, поголовье лошадей в хозяйствах всех категорий начнет нарастать и качественно развиваться, из этого уже видно и перспектива обогащения генетического разнообразия области.
В условиях масштабного капитализации иногда трудно определить ценность некоторых видов животных как объектов материальных вложений, поскольку существуют более весомые аргументы оценки, а именно - социальная и культурная значимость. Ведь потеря любого вида животных, породы, типа, линии вызывает обеднение общего генофонда животных, сужает генетическую изменчивость и уменьшает возможности его дальнейшего эффективного использования для нужд человека.
Я не соревнуюсь с соперниками, главное - улучшить свой результат.

Оффлайн Ирина Ткачева

Re: УВП - направление селекционной работы
« Ответ #5 : Апрель 18, 2012, 07:48:25 am »
Таня, спасибо! Только Гугль коряво переводит, надо было поправить орфографию.

Оффлайн Ирина Ткачева

Re: УВП - направление селекционной работы
« Ответ #6 : Апрель 18, 2012, 07:55:16 am »
В связи с опубликованием VII тома ГПК украинской верховой породы, продолжается сбор данных для следующего, IIX тома, а также дополнения, в которое войдут лошади, не вошедшие в 7-й том по причине несоответствия правилам записи.
В 7-м томе ГПК зарегистрированы жеребята до ставки 2010 года включительно.

Правила запису жеребців та кобил української верхової породи до ДКПК
3.1. До ДКПК української верхової породи записують чистопородних жеребців та кобил, батьки яких зареєстровані у попередніх томах ДКПК, а також коней української верхової породи, які отримані від схрещування з вихідними породами (ганноверської, голштинської, вестфальської, російської верхової, тракененської, чистокровної верхової та арабської). Кровність за чистокровними верховою чи арабською або їх сумою не повинна перевищувати ¾ від загальної. Сума кровності за західноєвропейськими породами не повинна перевищувати ½ від загальної.
3.2. До ДКПК записують жеребців та кобил при одержанні хоча б одного живого лошати.
3.3. Заявлені до запису коні повинні мати висновок про достовірність походження від лабораторії генетики інституту тваринництва НААН, яка є членом Міжнародного суспільства з вивчення генетики тварин (ISAG).
3.4. Жеребці та кобили, яких записують до ДКПК повинні відповідати вимогам класу еліта. Окремі, цінні за якістю нащадків кобили (отримано жеребця-плідника, заводську матку, коня високого спортивного класу) можуть бути допущені першого класу.
3.5. Власнику коня відмовляють у реєстрації жеребців та кобил у книзі, якщо їх якість та оформлення документів не відповідає правилам запису поголів’я до ДКПК.
3.6. Коні української верхової породи, що не записані до ДКПК, племінними не вважаються.

Умови реєстрації приплоду в ДКПК
4.1. Приплід реєструється в ДКПК під матерями. Для реєстрації приплоду в книзі коней української верхової породи необхідно дотримання наступних вимог:
- заявка власника на реєстрацію лошати в ДКПК з усіма необхідними відомостями, що передбачені формою №3-к;
- достовірність походження лошати повинна бути підтверджена імуногенетичною експертизою.
4.2. Додатково для підтвердження інформації про племінних коней української верхової породи до Інституту тваринництва НААН суб’єкти племінної справи надсилають наступні матеріали племінного обліку:
- відомість та зведену відомість парування та вижереблення кобил (форма №7-к та №8-к), не пізніше 15 вересня;
- перелік племінних коней станом на 1 січня за даними відомості бонітування племінних коней (форма №10-к), не пізніше 20 січня;
- картка племінного жеребця, кобили (форма №1-к та №2-к) на ремонтне поголів’я, не пізніше 20 січня;
- інформацію про рух коней в господарстві протягом року – ремонт, реалізацію, вибракування, кастрацію, забій.